Черговим гостем проекту #GOnline на сторінці УАФ в Instagram стала гравець французького «Реймса» та жіночої збірної України Тетяна Романенко, яка провела в національній команді 60 матчів, забивши 11 м'ячів.

— Тетяно, які в тебе улюблені позиції на полі?

— Узагалі я граю в півзахисті, на флангах, інколи буває в нападі. Але там важкувато, бо в мене структура тіла худенька, може, десь не вистачає фізичної маси. Ще подобається грати в центрі, але нечасто вдається там отримати довіру від тренерів. Намагаюся проявити себе скрізь, де мені довіряють, щоб принести користь команді, забиваючи м'ячі й віддаючи гольові передачі.

— Як узагалі ти вирішила стати футболісткою?

— Так сталося. Я не обирала — футбол обрав мене. Із самого дитинства грала з хлопцями у дворі, а потім у школі записалася до команди. Після цього пішло-поїхало. Для мене футбол — це не просто спорт, це життя. Тут є емоції, є цілі, яких можна досягнути. У мене вся сім'я спортивна.  

— Ти зараз у Франції. Як проходить карантин?

— Ми приїхали з турніру, що проходив в Іспанії, до Франції, і за два дні нам сказали, що починається карантин. Але вилетіти до Києва не вийшло, бо квитки були дуже дорогими. Залишилися тут. Тому намагаюся вільний час чомусь приділити — грати на гітарі, займатися медитацією. Ще навчаюся в університеті в Реймсі на економічному факультеті.

— У Франції багато вболівальників ходить на футбол?

— Залежить від того, проти кого ми граємо. У другій лізі було мало, на стадіоні не було трибун. Зараз, після виходу до вищої ліги, у нас буде арена з трибунами.

— Хто твій улюблений футболіст?

— У чоловічому футболі це Роналдіньо. Думаю, що він міг ще краще розкрити свій талант, але трошки залежав від настрою. Ще подобався Зідан.

— Батьки були проти, щоб ти грала у футбол?

— Вони мене підтримували. Але коли я поїхала з Одеси до Херсону, зі мною поїхав батько. Додому він повернувся вже один. Мама була в шоці.

— Як ти потрапила до «Реймса»?

— Мені хотілося грати в Європі. Тут інший рівень, інший футбол, інша організація. У «Реймсі» я стала першим легіонером команди, ми вийшли до еліти. Усе добре.

— За який клуб ти б хотіла грати в Україні? Скоро всі клуби УПЛ повинні будуть мати жіночі команди.

— Мій вибір був би на користь одеського «Чорноморця», але, на жаль, він зараз у першій лізі.

— Ким би ти хотіла бути, якби не обрала футбол?

— У дитинстві мріяла бути директором школи, потім — працювати на хлібокомбінаті, космонавтом хотіла бути. Ще дуже подобаються танці, особливо сальса.