Півзахисник київського «Динамо» та збірної України Сергій Сидорчук на YouTube-каналі Федерації футболу України відповів на запитання вболівальників національної команди.

— Сергію, чи пам'ятаєш ти свій перший гол у професійній кар'єрі?

— Так, це була кубкова гра, ми з «Металургом» грали проти кримської команди. Після кутового удару м'яч відскочив до мене, і я забив.

— Найскладніші матчі в кар'єрі згадаєш?

— З останніх — проти збірної Італії. Складно було змагатися з «Аяксом» у Лізі чемпіонів. Та й матчі проти «Шахтаря», звичайно, теж завжди дуже складні.

— Яка в тебе найулюбленіша команда?

— З українських це тільки «Динамо». В Європі імпонують «Ліверпуль» (подобалася гра Джеррарда) й італійський «Мілан». Звичайно, почав стежити за цією командою з того часу, як за італійців грав Андрій Шевченко.

— Із ким ти дружиш із гравців збірної?

— З Андрієм Ярмоленком, Сергієм Кривцовим. Ще — з Тарасом Степаненком. Наші родини спілкуються, відзначаємо разом Новий рік, дні народження — свої, дружин, дітей...

— У тебе є улюблене місце в Україні?

— Моє дитинство минуло в Запоріжжі. Коли приїжджаю, згадую там місця. Зараз це Київ. Тут народилися мої діти, улюблені місця зараз у столиці.

— Хто тебя надихнув займатися футболом?

— Вулиця. На вулиці головною розвагою був футбол. Так у вісім років і потрапив до футбольної секції.

— За Запоріжжям скучив?

— Інколи вдається там бувати. В основному приїжджаємо до батьків, але ненадовго. Звичайно, спогади є, коли навідую місто свого дитинства.

— Ти хотів би стати капітаном збірної?

— У першу чергу, звичайно, хочеться бути корисним команді. У «Динамо» капітанська пов'язка — велика відповідальність. Вона накладає ще й інші обов'язки, участь у різних соціальних проектах. Звичайно, на полі теж додалося обов'язків. Стало більше комунікації із суддями, з тренерами.

— Хто для тебе кращий — Мессі чи Роналду?

— Мессі. Він поважно поводиться як на полі, так і за його межами.

— Чи були у вас пропозиції щодо переходу від європейських клубів?

— Ні. Конкретики не було, тільки розмови в пресі.

— Що тобі допомагає не зупинятися на шляху до мрії?

— Зараз це сім'я. Я розумію, що в мене відповідальність не тільки за себе, але й за дітей, за дружину.