Керманича жіночої молодіжної збірної України WU-19 та тренера харківського «Житлобуду-2» Наталію Зінченко представляти шанувальникам жіночого футболу не треба.

Адже вона вже визнавалася кращим вітчизняним тренером, не збирається поступатися завойованими позиціями й цього року. Кілька днів тому її підопічні з молодіжки пробилися до еліт-раунду Євро-2019, посівши прохідне друге місце у кваліфікаційному турнірі в Литві.

— Для нас визначальним був поєдинок із господарками, бо збірна Фарер дещо поступалася в майстерності, — розповідає Наталія Зінченко. — Вважаю, що ми перевершили своїх візаві з Литви в реалізації гольових моментів: із п’яти спроб результативними виявилися дві.

— Чи були шанси кинути виклик збірній Ірландії, яку вважали фаворитом турніру в Литві?

— Я очолюю молодіжку з 2013 року, і, мабуть, уперше ми були близькі до здобуття першого місця у відбірному груповому турнірі, адже до вилучення на 71-й хвилині Марії Колещук ні в чому не поступалися британкам в очній зустрічі. Але, залишившись у меншості, розгубилися і вже не чинили належного опору суперницям, в яких була довша лава запасних.

— Чи все вдалося виконати в підготовчий період?

— Так, керівництво ФФУ подбало, аби в нас не було проблем із проведенням навчально-тренувальних зборів та спарингами. Ми зіграли по два контрольні матчі зі збірними Азербайджану, Білорусі та студентською збірною України, тож мали змогу відібрати дійсно найсильніших.

— Не бажаєте відзначити когось зі своїх підопічних?

— Ні. От якби не програли ірландкам, тоді — інша річ. Вважайте, що всі зіграли у свою силу, і ще є над чим працювати.

— Тепер на черзі випробування еліт-раундом, де суперництво точитиметься в семи групах, і до фінальної частини ЧЄ вийдуть лише переможці. 23 листопада відбудеться жеребкування. Кого б хотіли в суперники?

— Збірні, з якими українська молодіжка ще не зустрічалася. Я не проти зіграти з Францією чи Швецією. Переконана, ці поєдинки допомогли б збагатитися цінним досвідом, посприяли прогресу.